Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хотіння

Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОТІННЯ"
А́хкати, -каю, -єш, гл. = А́хати. Желех.
Вереб'ячий, -а, -е. = гороб'ячий. Чуб. II. 16.
Гадай-Зілля, -ля, с. = білозор, Parnassia palustris L. ЗЮЗО. І. 130.
Го́рій и горійше, нар. Хуже, горше. О. 1861. VIII. 31. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Н. п. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє. Чуб. V. 704.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Чуб. ІІІ. 146. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Ном. № 13473. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Посл. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. Чуб. V. 7. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Шевч. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. Мет. 15. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. Зміев. у. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. Маркев. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Грин. ІІ. 20. Дурна собака наших собак покачала. Харьк. у. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький. Ном.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Невже нар. Неужели.
Почучверіти, -ріємо, -єте, гл. Захирѣть (во множествѣ). Як ударила спека, так мої огірки й почучверіли.
Скрипнути Cм. скрипіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.