Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Затини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Обгородить плетнемъ.
Підлесливість, -вости, ж. Льстивость, вкрадчивость. Чого вона не досягне ласкою, підлесливостю і коханням.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами.
Поволоченька, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Позавистувати, -тую, -єш, гл. — на що = позавидувати. Позавистував на пшениченьку.
Поприндитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться, раскапризничаться (о многихъ). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець.
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця.
Тиша, -ші Тишь, тишина, спокойствіе. Рідко тиша, більш вітри. Ой дай нам мир в сионських мурах і любу тишу у чертогах.
Цвітонний, а е = вербний. Цвітонна неділя.
