Бовдур, -ра, м.
1) Дымовая труба. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Темним стовбом дим пішов з його бовдура.
2) Густой клубъ дыма, густая туча.
3) Шесть, жердь у рыболововъ.
4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Генде, гендека нар. Вонъ тамъ.
Дзю́ндзя, -зі, ж. Vulva? Ходила я в річку по раки, викусили дзюндзю собаки.
Загрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. загрома́дити, -джу, -диш, гл. Загребать, загресть, закапывать, закопать. Живцем в землі їх загромадили.
З'ясувати, -су́ю, -єш, гл. Выяснить, обнаружить. Не смів я вам, що думав, з'ясувати.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Оскомистий, -а, -е. Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його.
Снозити, -жу́, -зи́ш, гл. Придѣлывать сно́зи.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.