Ворочатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Возвращаться. Ой їдь та їдь, мій милесенький, та не забавляйся, на конику вороненькім назад ворочайся.
2) Поворачиваться. Ой матінко утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько.
3) Имѣться, случаться. Нашим усе чарчина ворочається.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом.
За́крутень, -тня, м. = завертка 1. Вся нива закрутнями унизана.
Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Козячий, -а, -е. = козиний. Борони, Боже... від козячого кожуха.
Леме́ха, -хи, ж. 1) = лемішка. 2) об. Флегматикъ; неуклюжій.
Льодни́ця, -ці, ж. = льодовня.
Натовпитися, -плюся, -пишся, гл. Набиться, натѣсниться, столпиться. Людей натовпилось повнісінька хата.
Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець.
Ускок, -ку, м. Каскадъ на рѣкѣ.
