Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поноченько

Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Екатер. у. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОЧЕНЬКО"
Альта́на, -ни и альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Милода́н, -на, м. Возлюбленный. Сіла б, полетіла на чужую сторонку шукать свого милодана. Чуб. V. 811.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. І. 214. Ум. соборець, собо́рчик.  
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща. Мир. ХРВ. 113.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув. Шевч. 27.
Фужделити, -лю, -лиш и фуждіти, -джу, -диш, гл. О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать. Фр. (Желех.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНОЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.