Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пополохати

Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЛОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЛОХАТИ"
Видибуляти, -ляю, -єш, гл. = видибати. На огород хиба було видибуля, а то все в хаті. Сим. 236.
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане. Ном. № 10571.
Відхватитися Cм. відхвачуватися.
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Доро́жній, -я, -є. Дорожный, находящійся въ дорогѣ.
Куронько, -ка, м. Ум. отъ і. кур.
Ляхва́, -ви, ж. соб. Поляки. З нас висисає кров жидова і ляхва. Левиц. Пов. 161. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Мані́рний, -а, -е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.
Пічкатий, -а, -е. Объ овцѣ: съ пічкою на ухѣ. Cм. пічка. Шух. I. 195.
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОЛОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.