Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пополохати

Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЛОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЛОХАТИ"
Бражниця, -ці, ж. Продавщица браги.
Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип. Г. Барв. 12.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. Камен. у. зіркатий мак. = зіркач. Желех.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Низина, -ни, ж. = низовина. На той рік треба й низини виорати.
Одномасний, -а, -е. Одноцвѣтный, одной масти. Одномасна земля. Любеч.
Рейка, -ки, ж. Рельсъ. Екатер. у.
Учкур, -ра, м. = очкур. У князя хверязя, а в нас і учкур. Ном. № 1596.
Шкідник, -ка, м. Причиняющій вредъ, вредящій. Желех. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОЛОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.