Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попонько

Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНЬКО"
Гордовать, -ті, ж. Раст. Malva crispa. Лв. 100. Cм. Гордовина.
Золотковий, -вого? = злот? Не хочу я червоного, дайте мені золоткового (о деньгахъ). Чуб. IV. 198.
Надсила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. надісла́ти, -дішлю́, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Лист надіслав просто у волость. Г. Барв. 410.
Наміси́ти Cм. намішувати.
Нестатечний, -а, -е. 1) Не зажиточным, бѣдный. 2) Непостоянный, неположительный, легкомысленный, вѣтренный.
Пестя, -ті Балованное дитя. Борз. у.
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка. Вх. Пч. І. 10.
Скоїтися, -їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться. Посл.
Фальшівник, -ка, м. Фальсификаторъ, поддѣлыватель. Желех.
Червонити, -ню́, -ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.