Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолотка

Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТКА"
Відрадність, -ности, ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361.
Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Дівча́чий, -а, -е = Дівочий. Чого ж голосиш там? чого нявчиш дівчачим голоском? Сніп. 21. Ой хлоп'яча біда — у некрути брати, а дівчача біда — нерідная мати. Чуб. ІІІ. 892. Дівча́чий бог. Шуточное названіе аиста. Лохв. у.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. І. 261. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати. Св. Л. 307.
Заубо́жати, -жаю, -єш, гл. = завбожіти. Господа милостивії! не заубожаєте, як дасте копієчку. Рк. Левиц.
Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
Миґдале́вий, -а, -е. = мигдалевий.
Незбутний, -а, -е. Несбыточный.
Перевій II, -во́ю, м. Распаренныя древесныя вѣтви, употребляемыя для связыванія дерева. Радом. у.
Усвиріпитися, -плюся, -пишся, гл. Сильно надоѣсть. Усвиріпився ж мені! Ном. № 2766. Всвиріпилося мені це ткання — Господи! Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.