Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю.
Жиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пастись, кормиться (объ уткахъ и гусяхъ). Місця, де дикі качки жиркують.
Заві́лькуватий, -а, -е. О деревѣ: съ волнистыми извилинами.
Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Ковзалка, -ки, ж. Катокъ на льду.
Моти́ль, -ля, м. Мотылекъ. Швидкий, як мотиль. Щось у тебе буде: хоч мотиль, хоч бабка.
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.
Ущипливий, -а, -е. Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова.
Шеґеря, -рі, ж. Родъ танца. У Київі заказали, шоб шеґері не скакали.
Шкрябання, -ня, с. Царапанье.
