Бурлакувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Быть бобылемъ, батракомъ, бродяжничать.
2) Вести холостую жизнь. Та йди додому хазяйнуй із жінкою, а я вже буду бурлакувать.
Бурячча, -ча, с. соб. отъ буряк.
Виз, -за, м. Рыба Acipensor schypa.
Говіркий, -а, -е. Разговорчивый. Зріс на самоті, сам із собою. Не говіркий був. Старі люде говіркі.
Зармути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = засмутитися.
Збогара́дитися, -джуся, -дишся, гл. Выпросить, вымолить. Чи не збогараджусь у вас пшонця?
Лая, лаї, ж. Стая собакъ. Куди панська лая, туди й сучка моя. Лая — песє весілє.
Наспіл нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.
Папіра, -ри, ж. Бумага, документа. Треба всякую папіру привести як раз до шниру.
Шолудивник, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L.
