Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча.
Галдамаш, -ша, м. = одамаш.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Стара не страшна, так молода кирпу гне. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька.
Ле́жень, -жня, м. 1) Лежебокъ. Що дворовый лежень не хоче робити, тільки спати та гуляти та горілку пити. лежня справляти. Ничего не дѣлать. 2) Бревно, лежащее на землѣ и служащее вмѣсто фундамента для стѣны хаты. Тепер становлять хати на стоянах, а перш було на лежнях. 3) Боровъ, дымовая труба на потолкѣ, горизонтально лежащая, то-же, что и лежак 1. 4) Лежащій улей. Cм. лежак 3. 5) Родъ большого калача, обрядовый свадебный хлѣбъ. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили; коровай-же спорядивши з самую суботу, посадить його впросили Кирика Голоту.
Нешлюбний, -а, -е. Внѣбрачный (о ребенкѣ), невѣнчанный (о супругѣ).
Одім.. Cм. отъ відімкнути до відімщення.
Протрястися, -суся, -се́шся, гл. = протруситися.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Ужисько, -ка, с. Веревка для увязыванія сѣна на козу.
