Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен.
Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником.
Іграч, -ча, м. = грач.
Легкоду́мство, -ва, с. Легкомысліе. Видавати всякі ґазети... ради редакторської наживи з людського недосвіду і легкодумства.
Незручно нар.
1) Неловко.
2) Несподручно.
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
Трібувати, -бу́ю, -єш, гл. = требувати.
Трудяк, -ка, м. = трудовник.
Шельма, -ми, об.
1) Бранное: шельма. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася.
2) = кадина.
Штурханець, -нця, м. Тумакъ, пинокъ. Почав я краще своє діло робити, не так часто штурханців куштувати.
