Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обхаючувати

Обхаючувати, -чую, -єш, сов. в. обханю́чити и обхаючити, -чу, -чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Рудч. Ск. II. 56. Яблуня каже: «обхаюч мене». Рудч. Ск. II. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБХАЮЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБХАЮЧУВАТИ"
Берлин, -на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Шевч. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні впростяж. ЗОЮР. І. 266.
Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу. О. 1862. II. 39.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Перекудовчити, -чу, -чиш, гл. = перекудлити.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу. Шух. І. 181.
Фовзатися, -заюся, -єшся, гл. Ползать. Фовзаются.... гадина чорна і сороката. Шух. І. 22.
Чухрій, -рія, м. Вшивецъ. Вх. Зн. 81.
Шурин, -на, м. Шуринъ. Ном. № 3409. Убив брата мойого, ще шурина свойого. Чуб. V. 739.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБХАЮЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.