Блинець, -нця, м. = млинець.
Гостюва́льник, -ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому.
Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Взулася в черевички та й по хаті допче. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо.
Осатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба.
Підладжувати, -джую, -єш, сов. в. підладити, -джу, -диш, гл. Подправлять, подправить. Я ворота підлажу, горщок масла ізмажу.
Позчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Сцѣпиться другъ съ другомъ, переплесться другъ съ другомъ. Верби понагинались над водою, позчіплювались зеленими верхами.
Помітний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний.
Тичити, -чу́, -чи́ш, гл. Втыкать тычины, ставить вѣхи.
Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить.
