Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обхітний

Обхітний, -а, -е. Охотный, склонный къ чему. — до роботи. Прилежный, трудолюбивый. Вх. Уг. 255.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБХІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБХІТНИЙ"
Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Викладування, -ня, с. = викладання.
Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Дью́ндзя, -зі, ж. Раст. Malva mauritiana. Cм. дзіндзівер. ЗЮЗО. І. 128.
Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
Йорданський, -а, -е. 1) Относящійся къ р. Іордану. 2) Относящійся къ освященію воды 6 января. йорданська вода. Вода, освященная 6 янв. Достав йорданської води та й звелів Насті, щоб нею натирала Марусі бік, де болить. Кв. І. 94.
Овечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Осмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. ІІ. 23.
Сушняк, -ка, м. = сушник.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБХІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.