Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Дия́вольський, -а, -е. Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка.
Довга́стий, -а, -е. Продолговатый. Довгастий кінь. Ум. Довга́стенький. Довгастенькі груші.
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Дочі́сувати, -сую, -єш, сов. в. дочеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Оттаке щастя було і в батька, — промовила ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу.
Зшумати, -маю, -єш и зшумувати, -мую, -єш, гл. Собрать пѣну при кипѣніи.
Ли́скарь, -ря, м. Кирка.
Льоне́ць, -нця́, м. — дикий. Раст. Linaria arvensis.
Перещеплювати, -люю, -єш, сов. в. перещепити, -плю́, -пиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать наново прививки.
2) Перемежать, врѣзываться, врѣзаться. Так, бач, як се урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зімовиком, перещепою прозвали.
Чинчериї, -їв (м. ?). Кандалы, оковы.
