Вистріпувати, -пую, -єш, сов. в. вистріпати, -паю, -єш, гл. Выдергивать, выдернуть (нитки въ ткани).
Витупкати, -каю, -єш, гл.
1) = витупати 2.
2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію.
Доби́ччаний, -а, -е. Скотный, скотскій. Як воробець нап'єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то сл напасе худоба до Їр'я трави.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Кривоустий, -а, -е. = криворотий. Жел.
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Пристрітник, -ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. 2) Раст. Lysimachia nummularia.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Упоїти, упою, -їш, гл. Упоить, напоить пьянымъ. Дак вона свого мужа упоїла чисто, щоб він нічого не знав.
Шкаворіжний, -а, -е. Отвратительный, гадкій.
