Засмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. засмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. 1) Засасывать, засосать. 2) Сплачивать, сплотить (о водѣ въ землѣ). Вода засмоктала землю у кургані: зробила її твердою.
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Помутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) = скаламутитися.
2) Помрачиться въ разсудкѣ. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася бува.
Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає.
Процвиндрювати, -рюю, -єш, сов. в. процви́ндрити, -рю, -риш, гл. = проциндрювати, проциндрити. За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і всії худоби. Гроші процвиндрював у карти.
Рум 2 меж. = рип, меж. В суботу інспектор рум до хати.
Скаженіти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣсноваться. Гамалію, серце мліє, Скутарь скаженіє. Чого ти зараз скаженієш, як п'яний?
Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано.
Умилостивити, -влю, -виш, гл. Умилостивить, сдѣлать милостивымъ. Щоб його як-небудь умилостивити, вклонився йому.
Упоминатися, -наюся, -єшся, сов. в. упімнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Напоминать, напомнить.
2) — чого́ від кого. Желать, требовать, потребовать, что отъ кого.
