Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Жураве́ль, -вля́, м. 1) Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Ум. жура́влик, жура́вличок. Ув. журавли́ще, журавлю́ка.
Знавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів!
Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Платитися, -чу́ся, -тишся, гл. Оплачиваться. Чуже личко ремінцем платиться.
Попідпікатися, -каємося, -єтеся, гл. Подпечься, поджариться. Я люблю, щоб пироги добре попідпікалися.
Пришенець, -нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати.
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L.
Тітунин, -на, -не. = тітоньчин.
