Безверхий, -а, -е. 1) Не имѣющій вершины.
2) Не имѣющій крыши. Тяжко матір покидати у безверхій хаті.
3) О зданіи: не имѣющій трубы.
Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти.
Горя́ка, -ки, м. и ж. Бѣдняга. Це тобі, горяно.... із дощок труну.
Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. З огнем не жартуй, бо то жижа. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Ум. жижка.
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево.
Носій, -сія, м. Носильщикъ.
Погодка, -ки, ж. = погодник.
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Ум. сапка, сапочка.
