Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плодитися

Плодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОДИТИСЯ"
Багатіти, -тію, -єш, гл. Богатѣть, обогащаться. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти. Чуб. V. 1048.
Безвусий, -а, -е. Безусый, не имѣющій усовъ.
До́великий, -а, -е. Подростокъ. Як ми були довеликі, то в нас була земля, а як повиростали, то мати продала. Переясл. у.
Злісливо нар. Зло, сердито.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех.
Позлітка, -ки, ж. 1) Позументъ. Уман. у. Cм. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507.
Покриття, -тя, с. 1) = покривало. 2) Одежда. Покриття літушне. Вх. Уг. 260. Ум. покри́тенько. Дай, матінко, покритенько на своє дитятенько. О. 1862. IV. 35.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.
Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Тюпцем нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.