Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простояти

Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Стор. МПр. 125. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. Лис. III. № 10. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОЯТИ"
Балабушок, -шка, м. Ум. отъ балабух.
Бурачник, -ка, м. Раст. Borrago officinalis L. ЗЮЗО. І. 114.
Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы. Камен. у.
Ло́кша, -ші, ж. Лапша. Локшу кришать. Г. Барв. 3. Ум. локшенька, ло́кшечка.
Марнува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується. Левиц. І.
Порохачка, -ки, ж. Жаба, Bufo. Вх. Пч. II. 16. То-же: карапаня, рапавка.
Поскінь, -кони, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Левиц. І. 109. Хибкий місток. Г. Барв. 271. Хибкий віз. Черк. у. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке. К. Дз. 218. 2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. МВ. І. 22. Чудне, хибке, непевне слово в його. К. ЦН. 255. 3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. Камен. у. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро. Н. Вол. у.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТОЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.