Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Держа́вник, -ка, м. Государственный человѣкъ.
До́вгий, -а, -е. 1) Длинный. У вола язик довгий, та говорить не може. Чеше довгі коси. 2) Долгій, продолжительный. Не за довгий час це зробилося. Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. У віку́ до́вгий. Долговѣчный. Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. До́вга лоза́. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. Скакати в довгої лози. Діво́ча до́вга лоза́. Родъ хороводной игры. Ум. Довге́нький, довге́сенький.
Колосування, -ня, с. = колосина. А ні гречки, ні полови, ні колосування.
Лайтук, -ка, м. Молодой козленокъ.
Напекти́, -ся. Cм. напікати, -ся.
Плішня, -ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда.
Походжати, -джа́ю, -єш, гл. Похаживать. Косарики косять, а вдівочка походжає, дрібними сльозами покоси поливає.
Сидження, сиді́ння, -ня, с. Сидѣніе. Через сидження, не міг запопасти в лежання. Через сидіння не впало в лежіння.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
