Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пенькуватий

Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЬКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЬКУВАТИЙ"
Відсісти, -ся. Cм. відсідати, -ся.
Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
Заго́стрювати, -рюю, -єш, сов. в. загостри́ти, -рю́, -риш, гл. Заостривать, заострить.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Обачіння, -ня, с. Вниманіе. мати обачіння на ко́го. Обращать вниманіе на кого, присматривать, заботиться о комъ. Знайшла мене ой смертонька в чужій стороні, — май же, сестро, обачіння на діти мої. Гол. III. 70.
Обшивання, -ня, с. Обшиваніе.
Парос, -са, м. = парус. Сонце почало зза гори випливати... як легенькі блискавочки забігали по землі його пароси. Мир. ХРВ. 39.
Поринути 2, -ну́, -не́ш, гл. = пірнути. Та й замовкла русалочка, в Дніпро поринула. Шевч. 359.
Рачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Ползать на четверенькахъ. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. 866.
Чекуша, -ші, ж. Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ. МУЕ. І. 41, (Добруджа).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕНЬКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.