Відвикати, -каю, -єш, сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Жу́рний, -а, -е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: «Не печалься».
Зві́рити, -ся. Cм. звіряти, -ся.
Кісто, -та, с. = тісто. Знать мою матір, що хліб пекла, бо на воротях кісто. Діжа з кістом.
Паскудно нар. Мерзко, гадко, скверно.
Підтупувати, -пую, -єш, гл. Топать въ тактъ ногами.
Поцвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: покричать.
Прочесати, -шу́, -шеш, гл. Прочесать.
Спадати, -да́ю, -єш, сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ляха кров, сльози, муки спадуть на вас і на ваші внуки. 2) Падать, спадывать, спасть, опасть. Ряса його... спадала навкруг його такими ж довгими фалдами. Шапка з голови спала. 3) Сыпаться, осыпаться (о перезрѣломъ хлѣбѣ). Нема часу свого жати, бо панське спадає. 4) Входить, войти судномъ въ рѣку. На Лиман-ріку іспадали. 5) Стекать, стечь. Вода в Дністр спаде. 6) Доставаться, достаться въ наслѣдство. Все на його спало, що було в батька. Спав на мене великий маєток. 7) — з чого: — з розуму. Глупѣть, поглупѣть. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб вовка од біди сховали. — з голосу. Спадать съ голоса, терять голосъ. Дяк пє горілки багато і вже спада з голосу. — з лиця́, — з тіла. Худѣть, похудѣть. А жаль мені дівчиноньки, що з личенька спала. Усе, було, тружусь, роблю, аж з тіла спала. 8) — очима на кого. Бросать, бросить взглядъ на кого, встрѣтить взглядомъ, упасть взгляду. Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду. куди о́чі спали. Куда глаза глядять. Бігти кинулася, пуди очі спали. 9) — на що: — на думку. Приходить, прійти въ голову, на мысль. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко! ізнов тобі щось на думку спало. — на коня. Вскакивать, вскочить на коня. Ой не вспів Нечаєнко та на коника спасти. — на стежку. Идти, пойти по слѣдамъ кого. От і я на дідову стежку спала.
