Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пенякуватий

Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЯКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЯКУВАТИЙ"
А́вторство, -ва, с. Авторство. Желех.
Гадиночка, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Незбіраний, -а, -е. О молокѣ: цѣльное. Хотин. у.
Піджива, -ви, ж. Подкрѣпленіе (пищей). Левч. 107.
Сват, -та м., мн. свати и сватове. 1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Маркев. 109. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом. Харьк. 2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку. 2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Вас. 166. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Грин. III. 485. К. ПС. 33. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. Левиц. І. 377. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Свистовач, -ча, м. = свистун 3. Вх. Зн. 62.
Убезпечати, -ча́ю, -єш, сов. в. убезпечити, -чу, -чиш, гл. Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати. Грин. III. 198. Катерина й питає: «де ж дінем запорозьких козаків»? А він її убезпечив: «знайдуть, каже, де дітись». О. 1862. V. 102.
Хуртовина, -ни, ж. 1) Мятель, вьюга. Александров. у. 2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. АД. І. 187. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля! ЗОЮР. II. 40. 3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Мет. 356. Як пришибла лиха-нещасна хуртовина, то тоді одреклися усі куми-побратими. КС. 1882. XII. 497.
Щедрівка, -ки, ж. Святочная пѣсня, пріуроченная къ 31 декабря и 1 января. щедрівки, подобно колядкам, поются хоромъ молодежи каждому хозяину. Ум. щедрівочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕНЯКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.