Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пеньковий

Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька. Св. Л. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЬКОВИЙ"
Гейс-берта, — бертя! = гейса. Вх. Уг. 232.
Ду́бом нар. Дыбомъ. Дубом стає волос. Чуб. ІІІ. 328.
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц. І.
Котлярівна, -ни, ж. Дочь мѣдника, литаврщика.
Мостовни́чий, -чого, м. Смотритель мостовъ.
Оконце, -ця, с. = віконце. Мет. 8.
Підлипчастий, -а, -е. 1) Пристающій, липкій. 2) Тѣсный, узкій, въ обтяжку. Штани підлипчасті. Мнж. 189. Підлипчаста халява. Полт. г.
Пуклятий, -а, -е. = пукатий. Вх. Лем. 458.
П'януватий, -а, -е. Немного пьяный, выпивши. Черк. у.
Сусідський, -а, -е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. І. 288. 2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕНЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.