Виклесуватися, -суюся, -єшся, гл. Развиться, возмужать. Иноді малим і не хороше, а потім, як виклесується, до такий тобі стане парубок або дівка.
Галунити, -ню, -ниш, гл. Мочить въ растворѣ квасцевъ. Крашанки галунять, а тоді варять у кірці.
Ґирла́нка, -ки, ж. = Горлянка 1.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Дзвінкоголо́сий, -а, -е. Звучный.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Наважмось, браття, на спасенну річ. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив.
Оцвенок, -нка, м. Кусокъ, обрубокъ (дерева, желѣза).
Підпертя, -тя, с. Поддержка, помощь. На підпертя його убозтва.
Просміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. просміхну́тися, -нуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться, усмѣхаться, усмѣхнуться. От бачиш, вже й пригадав, що то за, граблі, просміхуючись сказав батько. Піч наша регоче, коровгаю хоче, а припічок просміхається, коровгаю дожидається.
Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ).
