Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пеньковий

Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька. Св. Л. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНЬКОВИЙ"
Брязкотіння, -ня, с. = брязкіт. Желех.
Душі́вка, -ки, ж. Полоса земли въ надѣлѣ, приходящаяся на одну ревизскую душу. Нѣжин. у.
Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє. Шух. І. 89.
Закіпти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату. Шух. І. 255.
Ма́монька и мамочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Первінчик, -ка, м. Первый рой. Кладе бджолоньки у три лавоньки, а первінчики у чотире. Гол. II. 15. Cм. первинчики.
Переводня, -ні́, ж. Измельчавшая, выродившаяся порода.
Схоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. схопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Схватываться, схватиться, вскакивать, вскочить, быстро подняться. Еней з просоння як схопився. Котл. Ен. II. 38. І разом схопились та до воріт. Шевч. Схопилась та й побігла шляхом, а вже вечоріло й роса пала. МВ. І. 2) Вскакивать, вскочить на что. На коника схопився. 3) Подниматься, подняться. Схопилась велика вітряна бура. Св. Мр. IV. 37.
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕНЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.