Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пенний

Пенний, -а, -е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕННИЙ"
Бандуронька, бандурочка, -ки, ж. Ум. отъ бандура.
Висповідь, -ді, ж. Исповѣдь. Харьк.
Давни́м-давно́, нар. Очень давно.
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Задари́ти Cм. задарювати.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18.. Cм. кітлярка.
Покормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Покормиться.
Полежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Хоч під лавою полежу та на хорошого поглежу. Ном. № 8491.
Ставщина, -ни, ж. Арендная плата за ловлю рыбы въ прудѣ.
Чарупина, -ни, ж. = чарчина. Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. Мир. ХРВ. 219. Ум. чарупинка. Вареної по чарупинці. Сим. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.