Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пенний

Пенний, -а, -е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕННИЙ"
Білогрудець, -дця, м. = білогруд 2 а. Вх. Пч. II. 14. Ум. білогрудчик. Вх. Зн. 3.
Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.
Кіявкати, -каю, -єш и кіявчати, -чу, -чиш, гл. Кричать (о галкахъ). Кивки кіявкают або кімнат. Вх. Уг. 244.
Метчі́й нар. сравн. ст. отъ метко. Скорѣй. Я метчій до Марусі. МВ. ІІ. 189.
Набо́жно нар. Набожно, благочестиво.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його. Борз.
Повішати, -шаю, -єш, гл. 1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі. 2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Чуб. III. 335. Так їх (козаків) і повішали. Драг. 417.
Погаданка, -ки, ж. Мысль, дума. І вид його ясний мов засмутився якоюсь погаданкою тяжкою. К. МБ. XI. 144.
Пропір, -ру, м. Пропорція, мѣра, доза, порція. Харьк. г.
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися. К. Хм.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.