Бубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Дітвора бубонить, регочеться.
Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства.
Заюши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Окровавиться. Заюшився кров'ю.
Наструнчувати, -чую, -єш, сов. в. наструнчити, -чу, -чиш, гл. = настренчувати, настренчити. Наструнчити їх, щоб уже в один голос співали.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Піддувати, -ва́ю, -єш, сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть.
Повірний, -а́, -е́ Дающій въ долгъ (о торговцѣ, кабатчикѣ). Шинкарочко молодая, колись була повірная: повірь меду і горілки, бо не маю собі жінки.
Поро́бок, -бка, м. = Уток.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Халяндра, -ри, ж. Цыганскій танецъ. У вікон школярі співали, халяндри циганки скакали.
