Валитися, -люся, -лишся, гл.
1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні.
2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся.
Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова.
Гиссоп, пу, м. Раст. Hyssopus officinalis L.
Жовні́рщина, -ни, ж. Солдатчина.
Забогара́дити, -джу, -диш, гл. Помочь (ради Бога). Підіть хиба до Грицька Скакуна; той коли й не забогарадить, то хоч доброю радою порадить.
Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ум. кірка.
Моло́тися, мелюся, -лешся, гл. Молоться. Нехай твоє мелеться, не вибірай.
Носитися, -шуся, -сишся, гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою.
Поволочка, -ки, ж. Поволочка. За котики та в поволочку.
Схолодити, -джу, -диш, гл. Охладить. Треба схолодить, — дуже гаряча вода.
