Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приспів

Приспів, -ву, м. Припѣвъ. Г. Барв. 366.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСПІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСПІВ"
Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
Здріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здрігну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. І. 7.
Зсовувати, -вую, -єш, сов. в. всунути, -ну, -неш, гл. Сдвигать, сдвинуть. Давай зсовувать з себе пояс. ЗОЮР. І. 247.
Німота, -ти, ж. 1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить. Мир. Пов. І. 131. 2) соб. Нѣмые. 3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою. Шевч. 130.
Обпрядати, -да́ю, -єш, сов. в. обіпря́сти, обпряду, -де́ш, гл.кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю... її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.
Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Потрощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Раздавить, разбить, изломать, раздробить. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. І. 76. 2) Съѣсть (во множествѣ, — о не жидкой пищѣ).
Уривати I, -ваю, -єш, сов. в. увірвати и урвати, -рву, -веш, гл. 1) Отрывать, оторвать; вырывать, вырвать; обрывать, оборвать, срывать, сорвать, перерывать, перервать. Поти збан воду носить, покуль ухо не вворветь. Ном. № 7771. Від його, урвавши поли, тікай. Посл. На Чорному морю не добре вчиняє: противну филю зо дна моря знімає, судна козацькі на три часті розбиває. Перву часть ввірвало, — в гирло дунайське замчало; другу часть увірвало, — у землю арабську замчало. ЗОЮР. І. 29. Вчепиться дверей і держиться, — так буває, що і двері (в) ворве. Грин. ІІІ. 508. От же одна (струна) вже й увірвалась; стривай, і другу увірву. Шевч. 496. Хто цвіточка увірве, сестру з братом пом'яне. Марк. 88. Любисточку ввірвала. Г. Барв. 80. 2) Надрывать, надорвать, укорачивать, укоротить. Варвара ночі ввірвала та дня приточила. Ном. № 504. Ти раненько співаєш, моє серце вриваєш. Гол. І. 259. Нехай він по походах після того не ходить, своїх молодецьких ніжок не вриває. Дума. Нехай.... степу ногами не змірає, живота не вриває. Лукаш. 40. 3) Убѣгать, удирать, удрать. Йому гукають: тривай! а він чим дуж урива. Давай уривати яко мога з того світа. Чуб. II. 94. 4) Только сов. в. Ударить. Скрикнув Лушня, як увірвав його по плечі Чіпка. Мир. ХРВ. 236. (Такі) різки плетуть, що як урве, то зразу крів'ю спливеш. Св. Л. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСПІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.