Видолати, -лаю, -єш, гл. = здолати.
Грудни́й, -а́, -е́. 1) Грудной. 2) = Грудуватий (отъ слова груда). Грудна́ доро́га. Дорога съ колотью, колоткая дорога.
Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Ікриця, -ці, ж. = ікра 1.
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі.
Надтя́ти Cм. надтинати.
Підмовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підмо́витися, -влюся, -вишся, гл. Поддѣваться, поддѣлаться словами. Вона підлизуха: і підлижеться, і підмовиться до його.
Спичка, -ки, ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй.
Уявки нар. Явно, открыто. Узяв тії гроші уявки сперед його очей. В'явки казати сього не можна.
