Багняний, -а, -е. = Багнистий.
Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Жидолю́бець, -бця, м. Другъ евреевъ, юдофилъ.
За́ким нар. = заки. Заким сонце зійде, роса очі виїсть. Заведу тебе в чужу (хату), заким свою збудую.
Лист, -ту, м. 1) во мн. им. листи. Листь (растенія). Употребляется также какъ соб. въ значеніи листва: Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Тонковерха тополя пахучим листом шелестить. Ой піду я в вишнев сад гуляти, де лист опадає. листом стелитись. Прикидываться добрымъ, уступать во всемъ, лебезить. Як вибірали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! 2) во мн. ч. им. листи и листи. Письмо. Тільки брат до сестри часто листи пише. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром водою плисти, засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. лист визволений. Вольная, документъ объ освобожденіи изъ крѣпостнаго или рабскаго состоянія. Которий би міг бідний невольник (сей сон) одгадати, — міг би йому листи визволені писати. божий, небесний листъ. Рукописный листокъ, религіознаго содержанія, въ которомъ написано, что носящая или часто слушающая его женщина будетъ имѣть легкіе роды; носится при себѣ беременными женщинами. так каже, як з листу бере. Свободно и хорошо разсказываетъ. 3) мн. листи. Игральныя карты. 4) лист дубо́вий, — вишневий. Родъ писанокъ съ орнаментикой изъ дубовыхъ, вишневыхъ листьевъ. Ум. листо́к, листочок, ли́стонько, листик. Листки широкого латаття по воді. В саду листоньки шумлять. Ой піду я у садочок та вирву листочок. Писаннячко дрібнесеньке, листочок як сніг. Хоч буду далеко, — буду тебе знати, буду листоньки писати. Листоньки читає, дитину хитає; листоньки малює, дитину годує.
Рвач, -ча, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать.
Сповенитися, -ню́ся, -тися, гл. Разлиться (о рѣкѣ). Там ся річка сповенила, туди не перейдеш.
Тити, тию, -єш, гл. Жирѣть, становиться жирнымъ. Товар тиє.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ.
Уколо нар. Кругомъ, вокругъ.
