Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвідник

Підвідник, -ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі. Ном. № 12836.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВІДНИК"
Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Вимня, -ня, с. = вим'я. Ум. ви́мнячко.
Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica. Лв. 97.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).
Проживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прожитися, -живуся, -вешся, гл. 1) Проживаться, быть прожитымъ. Як во сні мені здалося, що на світі прожилося. КС. 1883. II. 468. 2) Безл. несов. в. житься. Ой як тобі, моя сестро, та проживається? Грин. III. 402.
Руський, -а, -е. 1) Въ Галиціи и Буковинѣ: малорусскій, украинскій. 2) Великорусскій. Пісня народня, як українська, так і руська. Левиц. Пов. 8. 3) Великороссы. Левч. 187.
Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться. Черк. у.
Стопекельний, -а, -е. То же, что и пекельний, но въ усиленномъ смыслѣ. Ой Ироде пребеззаконний, мучителю стопекельний. Маркев. 40.
Хватанина, -ни, ж. = хапанина. Яка лапанина, така й хватанина. Ком. Пр. № 831.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.