Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позмішувати

Позмішувати, -шую, -єш, гл. Смѣшать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМІШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМІШУВАТИ"
Гей II, гей-би, сз. = II. ге. Вх. Лем. 403.
Зяяти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
Кволість, -лости, ж. Слабость, хилость.
Млі́йка, -ки, ж.? Ристю, кониченьки, ристю! Їдемо за користю червоною да млійкою з молодою да невісткою. Маркев. 135.
Понюхати, -хаю, -єш, гл. Понюхать. Прийди, козаче, к моєму городоньку, понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312. Табаки понюхаю. Рудч. ск. І. 4.
Попідколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.
Приятельський, -а, -е. Пріятельскій, дружескій.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл. 1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню. Федьк. 2) Диктовать, продиктовать. Ном., Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала. МВ. І. 50. 3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ. ЗОЮР. І. 50.
Скумасно нар. Страшно. Черн. у.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗМІШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.