Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позичайло

Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИЧАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИЧАЙЛО"
Гри́дка, -ки, ж. Часть рала = Жердка 3. Чуб. VII. 400.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив. Чуб. V. 776.
Допра́вити Cм. доправляти.
Зелені́сінько, нар. Ум. отъ зелено.
Махлюва́ти, -люю, -єш, гл. Обманывать, плутовать, мошенничать.
Оцапіти, -пію, -єш, гл. Одурѣть. Сим. 12.
Повмірати, -раємо, -єте, гл. Перемереть, умереть (о многихъ). Всі чотирі повмірають. Чуб. V. 167. Уже старі повмірали обоє. Чуб. II. 429.
Порознімати, -маю, -єш, гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.
Прилокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Прибить, избить. Прилокшили його добре. Чуб. II. 117.
Удну нар. Внутри. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИЧАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.