Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позживати

Позживати, -ва́ємо, -єте, гл. Прожить (о многихъ). Ми з бабою вік позживали. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЖИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЖИВАТИ"
Бобровий, -а, -е. Бобровый. Мій кожух новий, ковнір бобровий. Н. п. Боброва шапка. Чуб. ІІІ. 294.
Бочкори, (-рів?, м.) мн. Родъ кожаной обуви, то же, что и постоли. Гол. Од. 82. Вх. Уг. 226.
Дужатися, -жаюся, -єшся, гл. Бороться. Вх. Зн. 16.
Журна́л, -лу, м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ». К. Гр. Кв. XIV.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Перем'яти. Cм. переминати.
Позажинати, -наємо, -єте, гл. Начать жать (о многихъ).
Порюмати, -маю, -єш, гл. Поплакать, похныкать.
Розсмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Разсосать.
Усмолювати, -люю, -єш, сов. в. усмоли́ти, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЖИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.