Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздумувати

Поздумувати, -мую, -єш, гл. Вспомнить (многое). Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував. Чуб. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДУМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДУМУВАТИ"
Бур'Яніти, -нію, -єш, гл. Заростать сорной травой. Город бур'яніє. Богод. у.
Здя́куватися, -куюся, -єшся, гл. Наблагодариться. Не здякуюсь. Ном. № 12052. Так ті люде не здякувались. ЗОЮР. І. 231.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Нале́жність, -ности, ж. 1) Принадлежность. 2) Слѣдуемое, надлежащее. 3) Должная, слѣдуемая сумма, причитающіяся деньги. Галиц.
Одернувати, -ну́ю, -єш, гл. Обложить дерномъ.
Псяґа, -ґи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
Хус, -са, м. = хвус. Ото геть увесь лій вигорів у каганці, — зістався самий хус.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗДУМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.