Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позивати

Позивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлекать къ судебной отвѣтственности, предъявлять искъ къ кому, судиться съ кѣмъ. Позиваєте мене і в рокове свято на... суд. К. Кр. 37. Ой пішов міщанин міщаночку позивати, присудили старі люде добре попрохати. Чуб. V. 1075.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИВАТИ"
Близомий, -а, -е. = Блигомий. Близомий світ! Ном. № 11424.
Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Галас, -су, м. Крикъ, шумъ, вопль. Зареготались нехрещені.... гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже. Шевч. 29.
Гноярня, -ні, ж. = гноївня. Рк. Левиц.
Знакімець, -мця, ж. Знакомый. Зміев. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).  
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Пластовнистий, -а, -е. Падающій хлопьями.
Покидьок, -дька, м. = покидька. Грин. І. 238.
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости. Гол. І. 142.
Чвати, чваю, -єш, гл. 1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали. Гол. III. 184. 2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.