Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекотати

Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТАТИ"
Бейла, -ли, м. Дурачина, остолопъ, болванъ. Бердич. у.
Бекешка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бекеша. 2) Глыба земли. Ромен. у.
Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.
Вугловий, -а, -е. Угольный. Желех.
Головатиця, -ці, ж. Рыба: Salmo hucho. Вх. Пч. II. 20. Самка Salmo hucho. Шух. I. 24. 223. (Самецъ Cм. головач).
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Налокши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нарѣзать (лапши).
Неметкий, -а́, -е́ Неловкій, нешустрый; нескорый.
Підписати, -ся. Cм. підписувати, -ся.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.