За́сця́нка, -ки, ж. Замочившаяся уриной.
Зозначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣтить, покрыть значками, мѣтками. Чи не обиськали б нам такої швачки молодому князю квітку пришить, бо у нас усе військо зозначене, а за ким п'єм да гуляєм (на весіллі), до тому й знака немає.
Одинадцятий, -а, -е. Одинадцятый. Уже твої хорти одинадцяті двері гризуть.
Панянство, -ва, с. Дѣвство, дѣвственность. Ой вже мов панянство загине. (Маруся) вже з панянства вистав, до старих людей пристає.
Понадрізувати, -зую, -єш, гл. Надрѣзать (во множествѣ). Це дуже широкі чохли будуть, — може понадрізувати?
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати.
Розіходитися, -джуся, -дишся, сов. в. розійтися, йдуся, -дешся, гл.
1) Расходиться, разойтись, разбрестись, разсѣяться. Вийшли люде з церкви і розійшлися по хатах. Ой ви, тучі громовії, розійдітеся різно.
2) Расходиться, разойтись, разставаться, разстаться. Розійдемось, серце, з тобою, як на небі місяць з зорою. Душа з тілом розійшлася.
3) Раздаваться, раздаться, расходиться, разойтись. А ти, сира земле, розступися, а тесові дошки розійдіться.
4) Расходиться, разойтись (въ цѣнѣ). Хотіла була свиню купити, та ціною розійшлися.
Старший 2, ого, м. Начальникъ.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они!
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати.
