Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекотати

Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТАТИ"
Вирвання, -ня, с. Вырываніе. Чуб. І. 85.
Висміватися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Дупла́стий, -а, -е. = дуплинастий.
Закра́йок, -йку, м. Край, окраина.
Кадка, -ки, ж. 1) = кадіб 2. Шух. І. 253. 2) Большой чанъ въ винокурнѣ. Тут у винницькій кадці місять тісто троє разом ногами. К. ЧР. 258. 3) Футляръ надъ жерновомъ въ водяной мельницѣ. Мик. 481.
Кивач, -ча, м. = кивень.
Королів, -ле́ва, -ве 1) Королевскій. Я шукав, я питав королевого двора. Чуб. 2) королів цвіт. Раст. Phaseolus multiflorus. ЗЮЗО. І. 131.
Лови́ще, -ща, с. Мѣсто для охоты.
Підбовтати Cм. підбовтувати.
Прикликання, -ня, с. Подзываніе, призываніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.