Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного.
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов.
Люстро́вий, -а, -е. 1) Зеркальный. 2) Люстриновый. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець!
Получчати, -чаю, -єш, гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали?
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Потолочь, истолочь.
2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Горшки потовк, вікна побив.
2) Поколотить. Вона його п'яного потовче.
Смішок, -шка, м.
1) Ум. отъ сміх.
2) пт. Lanius minor.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать.
Черсак, -ка, м.
1) Раст. a) Dipsacus laciniatus. б) мн. Amygdalus nanna L.
2) Горшокъ.
