Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клен

Клен, -ну, м. Кленъ, Acer platanoides L. Рости, рости, клен-дерево! Грин. III. 318. Ум. кленок. Ой у ліску на кленку повісила колисочку на шнурку. Чуб. III. 486.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕН"
Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Зралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Кавратити, -рачу, -тиш, гл. Смущать, смутьянить, возбуждать людей. Нічого не робе, та ще й усіма кавратить. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Омохтіти, -тію, -єш, гл. Обрости мхомъ. Вх. Зн. 43.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ. Васил. у.
Перехожати, -жа́ю, -єш, гл. = переходити. Той блукає за морями, світ перехожає. Шевч. 241.
Підпекти Cм. підпікати.
Понадколювати, -люю, -єш, гл. Надколоть (во множествѣ). Хто це мені дощечки понадколював? Васильк. у.
Привабний, -а, -е. Привлекательный. Желех.
Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. Руда — не вода. Ном. № 1283. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. Кв. І. 97. 4) Дождь сквозь солнце. Угор. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ. Шух. І. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.