Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекотіти

Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТІТИ"
Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого. Угор.
Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса. Подольск. г.
Жа́ба, -би, ж. 1) Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Ном. № 8249. Пнеться, як жаба на купу. ЗОЮР. І. 147. жа́ба ци́цьки дасть (кому). Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Греб. 386. Ум. жа́бка, жа́бонька, жа́бочка. Ув. жа́бище.
Посваволити, -лю, -лиш, гл. Посвоевольничать.
Рублений, -а, -е. Сдѣланный въ срубъ. Рублена хата. Чуб. VII. 377. Двір гарний з рубленою хатою. Котл. Н. П. 356. Ой у полі рублена криниця. Чуб. V. 154. Рублений колодязь.
Салашувати, -шую, -єш, гл. Жить въ шалашѣ. Желех.
Слабити, -блю, -биш, гл. Ослаблять. Не тягайте свиток з пучка, його не треба слабити. Харьк. у.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.