Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекіт

Клекіт, -коту, м. 1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Левиц. Пов. 110. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у. 2) Крикъ орла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКІТ"
Зубожити, -жу, -жиш, гл. Обѣднить, привести въ обѣднѣніе.
Льо́пати, -паю, -єш, гл. Ляпать, мазать. Годі вже тобі оту долівку льопати: розводь маслинку, та ставай — вибілиш оцю стінку. Кобел. у.
Накоти́ти I, -ся. Cм. накочувати, -ся.
Обмити, -ся. Cм. обмивати, -ся.
Односердне нар. Единодушно. Односердне стати за євангелію правди. Шевч.
Опириця, -ці, ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця. МУЕ. III. 45.
Осиротитися, -чуся, -тишся, гл. Осиротѣть. Ой ну люлі, мале дитя, що вчора вранці уродилося, а сьогодні ввечері осиротилося. Чуб. V. 767.
Погайсати, -са́ю, -єш, гл. Побѣжать, пойти, отправиться. Куди погадаєш, туди й погашаєш. Чуб. V. 1194.
Понапасати, -са́ю, -єш, гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються. Г. Барв. 195.
Роспужати, -жа́ю, -єш, гл. = роспудити. Да й він мені не звертав, вірні коні роспужав. Чуб. V. 741.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.