Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кленок

Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕНОК"
Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш. Н. п.
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую. МВ.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Омрак, -ку
Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
Понашеретовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и нашеретувати, но во множествѣ.
Протрястися, -суся, -се́шся, гл. = протруситися.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. Чуб. В розбійницьких наметах тихо й мирно. К. Іов. 25.
Товаришувати, -шую, -єш, гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ.
Хвошка, -ки, ж. Шкура дохлой овцы или козы. Херс. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.