Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кленок

Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕНОК"
Абрю́ку, меж., выражающее голубиное воркованіе. Шейк.
Груща́ник, -ка, м. Пирогъ съ грушами. Желех.
Ґрасува́ти, -су́ю, -єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. І. 77.
Засва́татися, -таюся, -єшся, гл. Посвататься. Поздоровляю тебе засватавшись. Кв. Драм. 188.
Кумувати, -мую, -єш, гл. Быть воспріемникомъ, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати. Макс.
Надіжда́ти. Cм. Наджидати.
Обломитися, -млюся, -мишся, гл. Обломиться, сломаться. Вісь обломилась. К. I. 48.
Опочинок, -нку, м. Отдыхъ. Проти Кефи города приставали, там собі великий та довгий опочинок мали. АД. І. 209.
Пошелевкатися, -каємося, -єтеся, гл. Полѣзть куда, повалить, броситься куда гурьбой. Пошелевкали усі в хату. Конст. у. Як одкланяється молодий батькові і матері хрещеним, тоді прямо іде у хату, а за ним увесь поїзд пошелевкається. МУЕ. І. 124. (Полт. г.).
Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.