Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець.
Веснянка, -ки, ж.
1) Весенняя пѣсня. веснянки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью.
2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку.
3) мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки.
Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Ум. Дзю́бка.
Дрі́жчі Cм. дріжджі.
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли.
Катування, -ня, с.
1) Наказаніе черезъ палача.
2) Пытка.
3) Истязаніе, мученіе.
Обпоминати, -не́ю, -єш, гл. Помянуть за упокой. Треба (покійника) обпоминати.
Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу.
Повиколювати, -люю, -єш, гл.
1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі.
2) Переколоть (всѣхъ).
Уломок, -мку и -мка, м.
1) Отломокъ.
2) Слабый, безсильный человѣкъ. Хиба ти вломок, що не підіймеш цього мішка.
