Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переложення

Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕЛОЖЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕЛОЖЕННЯ"
Горе́цвіт, -ту, м. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. І. 124.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Закрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. закри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Закрывать, закрыть, укрывать, укрыть. І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.
Кректати, -кчу́, -чеш, гл. Кряхтѣть. Цупить із печі горщик, аж крекче. ЗОЮР. І. 34.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички. КС. 1883. IV. 906.
Обвірчувати, -чую, -єш, сов. в. обвертіти, -чу́, -тиш, гл. Обворачивать, обворотить, обвивать, обвить. Треба обвертіти голову хусткою. Васильк. у. Було (її) обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268.
Повідстобурчувати, -чую, -єш, гл. Оттопырить (во множествѣ).
Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕЛОЖЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.