Завторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Завторить. Завторує в срібні нути, аж ю звізди муся чути.
Занеха́ння, -ня, с. Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, недосмотръ, нерадѣніе.
Затуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = затурготіти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Затуркотів барабан.
Зшилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини.
Поосновувати, -вую, -єш, гл. Основать (во множествѣ).
Потріпувати, -пую, -єш, гл.
1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує.
2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином.
Придверний, -а, -е. Придверный. придве́рна стіна — стѣна въ которой находится дверь.
Селезень, -зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Ум. селезник, се́лезничок. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, — так селезень і вкипів. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ.
Терносливовий, -а, -е. Относящійся къ терносливу.
Чепчик, -ка, м. 1) = чебчик. 2) Ум. отъ чепець. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. или животное.
