Буркотун, -на, м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун.
2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Гайтування, -ня, с. Охота съ гончими.
Докува́ти Cм. доковувати.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Невістиця, -ці, ж. = невістка. Вийди, матінонько стара, привів ем ті невістицю — красна, молода.
Сіделко, -ка, с. Ум. отъ сідло.
2) = сіделка.
Софорок, -рку, м. Соусъ къ вареной курицѣ, приготовленной на томъ бульонѣ, въ которомъ курица варилась. Готова страва вся стояла.... телячий лизень тут лежав, ягни і до софорку кури. Cм. супорка.
Чим Творит. пад. отъ що. (Cм.).
Щигликів, -кова, -ве Принадлежащій щеглу, щегленку. Медвідь косу зачесав да йде сповідати, буде тую щигликову матір мордувати.
