Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виблудитися

Виблудитися, -джуся, -дишся, гл. Заблудившись, найти потомъ дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу. Грин. І. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛУДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛУДИТИСЯ"
Же́ртівня, -ні, ж. Жертвенникъ. К. Псал. 195.
Здогна́ти Cм. здоганяти.
Зцілити, -ся. Cм. зціляти, -ся.
Качка, -ки, ж. 1) Утка. На бистрому на озері геть плавала качка. Мет. 2) Часть снаряда для мотанія нитокъ. Cм. звіяшки и самотока. МУЕ. III. 14. Шух. І. 150. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 16. Ум. качечка.
Поділом нар. По частямъ. Радом. у.
Поливочка, -ки, ж. Ум. отъ поливка.
Попризнаватися, -наємося, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися. Васильк. у.
Примішувати, -шую, -єш, сов. в. приміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Примѣшивать, примѣшать.
Увця, -ці, ж. = вівця. Вх. Уг. 272.
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБЛУДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.