Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Баштовий, -а, -е. 1) Башенный. Баштова гармата.
2) Употребл. какъ сущ.: сторожъ на башнѣ.
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость.
Запиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить. Ой виїхало вражих здобишників сорок коней, ще й чотирі, ой як стали вони наперед возів, а всі вози затінили. І нігде ні садочка, ні квіток, нема на чому запинити ока.
Криха, -хи, ж.
1) Кроха. За тую криху мало гріху.
2) Малость, небольшое количество. Ум. кришечка, кришка. Кришечкою пасті розговілась. Ні кришечки, ні капельки. (Черевань) хоч би кришечку перемінився. Немає хліба й кришки. Всѣ эти уменшительныя употребляются также и какъ ласкательныя слова. Не говори мені сього, Маню, і не думай про се, моя кришечко! Моя душечко, моя кришечко!
Нещирий, -а, -е. 1) Неискренній.
2) Не настоящій. Нещире то золото, хоть і світиться.
Поляченько, -ка, м. Ум. отъ поляк.
Спохилий, -а, -е. Покатый, наклонный.
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. 2) Брюки, штаны. Ум. убраннячко.