Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виблагати

Виблагати, -гаю, -єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛАГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛАГАТИ"
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Вишукати Cм. вишукувати.
Же́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Зміев. у. Cм. жовна.
Запомогти́ Cм. запомагати.
Натечи, -чу, -че́ш, гл. = натекти. Желех.
Ниць I нар. Ниць, ничкомъ. Він так ниць і гепнувся. Мнж. 131.
Обсмалювати, -люю, -єш, сов. в. обсмалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить. Не нагинайся над свічкою, обсмалиш чуба.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Сережка, -ки, ж. 1) Ум. отъ серга. Ой надіну я. сережки і добре намисто. Шевч. 2) Цвѣты нѣкоторыхъ деревьевъ (ивы, осины, березы, орѣшника). Ум. сережечка. У нашої Олени сережечки зелені. Ном. № 5351.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБЛАГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.