Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виблискувати

Виблискувати, -кую, -єш и вибли́скуватися, -куюся, -єшся, гл. Сверкать, свѣтить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. І. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛИСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛИСКУВАТИ"
Балта, -ти, ж. 1) Топоръ. Вх. Зн. 1. Cм. балда. 2) Жидкая грязь. Шух. І. 81.
Відпитати Cм. відпитувати.
Відтулити Cм. відтуляти.
Доси́пувати, -пую, -єш, гл. = I. досипа́ти.  
Навіже́нство, -ва, с. Безуміе, сумасбродство.
Олійня, -ні, ж. = олійниця 1.
Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица. Вх. Пч. II. 8.
Поступатися, -паюся, -єшся, сов. в. поступитися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) = поступати, поступити 1. Поступається назад. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш. Конст. у. 2) = поступати, поступити 2. ХС. VII. 421. Нічим не поступиться бісова скнара. Максим поступився везти хуру, а далі й не схотів. Волч. у. Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем? К. ХП. 66.
Соромливий, -а, -е. Стыдливый. Доброго здоровя! ледві обізвалась дівчина, і її лице так і спахнуло соромливим полумям. Левиц. Пов. 102.
Учкур, -ра, м. = очкур. У князя хверязя, а в нас і учкур. Ном. № 1596.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБЛИСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.