Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виблискувати

Виблискувати, -кую, -єш и вибли́скуватися, -куюся, -єшся, гл. Сверкать, свѣтить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. І. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛИСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛИСКУВАТИ"
Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міусск. окр.
Вивірити Cм. вивіряти.
Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться. Желех.
Зобачити Cм. зобачати.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері. Камен. у.
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Н. п. Святий спокою, добре з тобою. Ном.
Спостувати, -тую, -єш, гл. = спостити. А написано та 12 п'ятниць та в году спостувати. ЗЮЗО. II. 116.
Стромовина, -ни, ж. Стремина. Федьк. І. 88.
Тридесятий, -а, -е. числ. Тридцатый. Шейк. Рудч. Ск. II. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБЛИСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.