Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибійка

Вибійка, -ки, ж. Набивная ткань. Котл. Ен. І. 21. Вас. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЙКА"
Балабуха, -хи, ж. 1) = балабух 1. Шейк. 2) Шишка. Під плечем така балабуха. Зміев. у. Ум. балабушка, балабушечка. Чуб. ІІІ. 258. О. 1862. IV. 13.
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Випалити Cм. випалювати.
Знарошне нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. К. Іов. 52. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян. Хата, X.
Керсетка, -ки, ж. Верхняя женская одежда безъ рукавовъ.
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Нянькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть, служить нянькою. Нянькувала у нас коло меншого брата. Сим. 209.
Посвячіння, -ня, с. Освященіе. Левиц. І. 331. Це порося на посвячіння. Н. Вол. у.
Прикрити, -ся. Cм. прикривати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.