Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибійка

Вибійка, -ки, ж. Набивная ткань. Котл. Ен. І. 21. Вас. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЙКА"
Бігматися, -маюся, -єшся, гл. Божиться. Фр. Пр. 36. Та не бігмайся, бо гріх. Шейк.
Ворочання, -ня, с. Переворачиваніе.
Звезти́, -ся. Cм. звозити, -ся.
Зсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зсо́хнути и зсо́хти, -хну, -неш, гл. Изсыхать, изсохнуть.
Крятатися, -таюся, -єшся, гл. Быть занятымъ, хлопотать. Вх. Зн. 30.
Попрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать. Взялись попрятувати. Св. Л. 280.
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Сухорогий, -а, -е. ? Сухорогі (воли). Сим. 213.
Тахелька, -ки, ж. Ум. отъ тахля.
Чудовисько, -ка, с. Уродъ, чудовище. Аж то моє чудовисько вищерило зуби. Грин. III. 679.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.