Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гольонка

Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОНКА"
Горіне́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Угор. Он в тотій труні горінець лежит. Драг. 268.
Зави́дки, -ків, мн. Зависть. зави́дки беруть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.
Зуміти, -мію, -єш, гл. Съ ума сойти. Чи ти зуміла, чи дурману наїлася? Кіев. Подольск. г.
Невільно нар. Нельзя; запрещено; непозволительно. Люблю, люблю, дівчиноньку, да невільно взяти. Н. п.
Оплава, -ви, ж. Облава. Мнж. 187.
Перепинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. переп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Быть перегораживаемымъ, перегороженнымъ чѣмъ либо протянутымъ. 2) Опоясываться, опоясаться. Я поясом перепнуся та и нікого не боюся. Грин. III. 654.
Пороскручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и роскрути́ти, но во множествѣ.
Походити, -джу, -диш, гл. Походить, быть похожимъ. Такий він був тихий, звичайний... і на панича не походив. МВ. (О. 1862. III. 44). Він більш походив на звірюку, як на чоловіка. Стор. МПр. 83.
Простригати, -га́ю, -єш, сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЬОНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.