Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гольтіпа

Гольтіпа́, -пи́, ж. соб. = Голота. Іще там єсть до півдесятка (війська), но дріб'язок і гольтіпа. Котл. Ен. VI. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬТІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬТІПА"
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Зарика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали. К. Псал. 51.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Обкаджувати, -джую, -єш, сов. в. обкади́ти, -джу, -диш, гл. Кадить, покадить вокругъ чего. Желех.
Обстригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. обстри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Остригаться, остричься.
Пізріти, -зрю, -риш, гл. = піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький... оре. Гол. І. 336.
Пригодонька, -ки, ж. Ум. отъ пригода.
Пройдисвіт, -та, м. Пройдоха, авантюристъ. Да ме лай мене, моя матінко, ніколи ні за що, полюбила пройдисвіта, превелике ледащо. Мет. 85.
Синетарь, -ря, м.? Ей вівчарю, синетарю, покинь вівці пасти. Гол. III. 240.
Слабіти, -бію, -єш, гл. = слабувати. На очі слабів. КС. 1884. VIII. 720.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЬТІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.