Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гольтіпа

Гольтіпа́, -пи́, ж. соб. = Голота. Іще там єсть до півдесятка (війська), но дріб'язок і гольтіпа. Котл. Ен. VI. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬТІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬТІПА"
Бундячний, -а, -е. = бундючний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. Н. П. 377.
Двихті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. 1) Колебаться. 2) Трястись. Така гладка: як іде, так аж двихтить. Харьк.
Кламцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Між двома дубами кламцає баба зубами. Ном., стр. 300, № 360.
Очуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Отзываться, чувствоваться. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе вчувається. Васильк. у.  
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Позавгорідно нар. 1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ. 2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно. Нѣжин. у.
Прострінь, -ня, м. = простень. Вх. Зн. 55.  
Сливник, -ка, м. Садъ изъ сливовыхъ деревьевъ. Зміев. у.
Тринчик, -ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VІ. 466.
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЬТІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.