Білитися, -люся, -лишся, гл.
1) Бѣлиться. На траві білиться три шматки полотна.
2) Убѣляться (умываясь). Встала дівчина раненько, білилася біленько.
Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока.
2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Ум. білолиценький.
Лигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Хлебнуть, глотнуть большимъ глоткомъ. 2) Поспѣшно убѣжать.
Нестеменнісінько нар. Точнехонько. Нестеменнісінько така.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Ум. поратівничок.
Проспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл.
1) Проспаться.
2) Выспаться; проснуться. Поки багата проспалась, убога-небога напрялась. Барабаш, гетьман молодий, од сна проспався.
Сопляк, -ка, м. = сопіль.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Стала к їх серцям велика туга налягати. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав.
Хасатися, -саюся, -єшся, гл. Сторониться, чуждаться. Чого ти мене хасаєшся, неначе чорт херувимського ладану.
