Виводитися, -джуся, -дишся, сов. в. вивестися, -ведуся, -дешся, гл.
1) Выводиться, вывесться.
2) Выводиться, вывесться, рождаться, родиться. Нехай тута виводяться круки та ворони. В камінні там виводяться сахвири і золото лежить піском блискучим.
3) Выводиться, вывестись, исчезнуть, выйти изъ употребленія, изсякать, изсякнуть, истощиться. Тепер такі пояси вивелися.... хиба рідко де побачиш. Сидить циган і сніда.... хліба багато, а сала мало. От він, щоб сало з рук не виводилось, хліба вкусить, а сала понюха. я вивелася з чого. У меня вышло что. Я вивелася з малих горшків, — нема ні одного.
4) Оправдываться, оправдаться. Я прийду до вас вивестись, бо на мене набрехано! — Нічого виводитись.
5) О родившей женщинѣ: идти въ церковь за молитвой черезъ шесть недѣль послѣ родовъ.
Захиля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. захилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Загинать, загибать, загнуть. 2) Закрывать, закрыть, прикрывать, прикрыть.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. 2) Нащелочить, набучить.
Пересістися, ся́дуся, -дешся, гл. О морозѣ: ослабѣть, уменьшиться. Ну, та й мороз же позавчора був, аж у ніс кололо. А вчора, так ополудні, пересівся, і тепер бач як тепло. Пересядься, морозе!
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав.
Призвичаюватися, -чаююся, -єшся, сов. в. призвичаїтися, -чаюся, -їшся, гл. Привыкать, привыкнуть. До того, бач, треба призвичаїтись.
Пропихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Телячки, -чок, -чків? Молочные зубы. Cм. телячі зуби.
Уматеріти, -рію, -єш, гл. Окрѣпнуть, возмужать. Як уматеріє, буде віл добрий. Нехай він уматеріє, узнає все — як коло чого ухождатися. Дівкою така була собі непоказна, а пішла заміж, тепер уже вматеріла.
