Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить.
2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні.
Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах.
Почуд, -ду, м. Удивленіе, диво. Сон дивен, барзо дивен, на почуд.
Розмножити, -ся. Cм. розмножувати, -ся.
Роскапоститися, -щуся, -стишся, гл. Распакоститься.
Січень, -чня, м. Январь.
Тайстровий, -а, -е. Относящійся къ тайстр'ѣ.
Трай, траю, м. Судьба, успѣхъ, удача, счастіе. Аби їм Бог дав хліба і соли, трай добрий і вік довгий.
Устряти Cм. устрявати устугва, -ви, ж. Полоса отрѣзанной кожи, ремень.
